-
өркөчтөн-
-
возвр. от өркөчтө-
1. горбиться; иметь вид верблюжьего горба;
2. вздыматься буграми, высокими валами;
суу өркөчтөнүп агат вода течёт бурно, вздымая волны;
төө өркөчтөнгөн толкундар волны, вздымающиеся подобно горбам верблюда.
-
өркөчтөн-
-
өркөчтөн-, өркөчтөнбөй,
өркөчтөнгөн
-
өркөчтөн
-
этиш. Өркөч сыяктанган көрүнүштө болуу. Чөккөн нардай өркөчтөнүп, Тоолор жатат кенге толуп (Маликов). Күлдүрөп көбүктөнө өркөчтөнгөн суу көз ачып-жумганча атчанды алып жөнөдү (Айтматов).
Также найдены следующие похожие слова на Кыргызском языке